- проїхати
- —————————————————————————————прої́хатидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
проїхати — див. проїжджати I … Український тлумачний словник
проїжджати — I а/ю, а/єш і проїзди/ти, їжджу/, їзди/ш, недок., прої/хати, ї/ду, ї/деш, док. 1) перех. і неперех., де, по чому, чим, через що. Їхати, рухатися де небудь за допомогою засобів пересування. || Пересуватися, їхати де небудь (про засоби пересування) … Український тлумачний словник
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
проїзд — у, ч. 1) Дія за знач. проїхати, проїжджати 1), проїздити. 2) Місце, яким проїжджають куди небудь. || Невелика вулиця, що з єднує дві інші вулиці; провулок … Український тлумачний словник
проїханий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проїхати. || прої/хано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
ѣхати — Ехать ѣхати (1) 1. Держать путь, отправляться куда л.: Дѣвици поютъ на Дунаи вьются голоси чрезъ моря до Кіева. Игорь ѣдетъ по Боричеву къ святѣи Богородици Пирогощеи. 44 45. Есть бо мала гора надълежащи надъ манастырьмь тѣмь; и человѣку тому… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
проїжджати — 1 дієслово недоконаного виду їхати проїжджати 2 дієслово недоконаного виду виїжджати коня; їздити якийсь час; витратити кошти в дорозі рідко … Орфографічний словник української мови
їхати — 1) (про засоби пересування рухатися в якомусь напрямі), і[й]ти; котити(ся) (про автомобіль, віз); мчати(ся), летіти, нестися, бігти, гнати (швидко); тягтися, тягнутися, плестися 2) (про людей пересуватися якимось із видів транспорту), і[й]ти,… … Словник синонімів української мови
позіхати — а/ю, а/єш, недок. 1) Мимовільно глибоко вдихати повітря широко відкритим ротом і зразу ж видихати його (за бажання спати, за втоми і т. ін.). || рідко. Те саме, що зітхати 1). 2) чим і без додатка, перен. Бути розкритим, показувати, виявляти… … Український тлумачний словник
поїхати — ї/ду, ї/деш; наказ. сп. пої/дь; док. 1) Почати рухатися, переміщатися в певному напрямку суходолом або водою за допомогою яких небудь засобів пересування. || Відправитися з певною метою куди небудь, до когось і т. ін. || Відправитися звідкись, за … Український тлумачний словник